Боксерська спільнота оплакує втрату видатного спортсмена. На 72-му році життя помер дворазовий чемпіон світу Двайт Мухаммад Каві, відомий під прізвиськом 'Камденська Бензопила'. Як підтвердили родичі легендарного боксера, він пішов з життя після тривалої боротьби з деменцією, від якої страждав понад десять років.
Життєвий шлях Каві – одна з найнатхненніших історій у світі боксу. Народжений у Балтиморі під іменем Двайт Брекстон, він виріс у Камдені, штат Нью-Джерсі. Доля Двайта різко змінилася після того, як він опинився за ґратами в'язниці Рахвей, відбуваючи покарання за збройне пограбування. Саме там він уперше спробував свої сили в боксі, що згодом повністю змінило його життя.
Серед найяскравіших моментів кар'єри Каві – легендарний поєдинок 1986 року проти Евандера Холіфілда, який вважається одним із найвидатніших боїв у історії першої важкої ваги. Попри поразку роздільним рішенням суддів після 15 виснажливих раундів, Каві довів, що є одним із найнебезпечніших бійців свого покоління.
Згодом боксер випробував себе у важкій вазі, де у 1988 році зустрівся з майбутнім чемпіоном Джорджем Форманом. Завершивши спортивну кар'єру в 1999 році, Двайт мав вражаючий послужний список: 41 перемога, 11 поразок, 1 нічия та 25 нокаутів. Його внесок у розвиток боксу був відзначений включенням до Міжнародної зали слави боксу в 2004 році.
В останні роки Каві уникав публічності через проблеми зі здоров'ям. Його сестра Ванда Кінг зазначила, що навіть у боротьбі з хворобою він проявляв ту ж наполегливість і незламність, які демонстрував на ринзі. 'Він був сповнений любові. Ніколи не здавався, навіть наприкінці', – розповіла вона журналу Ring Magazine.
Спадщина Двайта Мухаммада Каві виходить далеко за межі його спортивних досягнень. Він став символом того, як можна кардинально змінити своє життя, використовуючи бокс як інструмент самовдосконалення. Після завершення виступів він працював тренером і наставником, допомагаючи молодим спортсменам у своїй громаді.
Історія Каві – це розповідь про трансформацію та наполегливість, про шлях від найнижчої точки до вершини спортивного Олімпу. Його пам'ять житиме не лише в чемпіонських титулах, але й у натхненні, яке він дарував іншим своєю боротьбою за мрію.
