Кубок Франції: головне футбольне кубкове змагання Франції

Вступ

Кубок Франції (фр. Coupe de France) – найпрестижніше кубкове футбольне змагання у Франції, що організовується Французькою футбольною федерацією (FFF). Це найстаріший і найвідоміший національний кубковий турнір країни, який проводиться за олімпійською системою (на виліт). Змагання має особливий статус у французькому футболі, оскільки в ньому беруть участь як професійні, так і аматорські клуби з усіх рівнів футбольної ієрархії.

Кубок Франції вважається одним із найдемократичніших футбольних турнірів у світі, де команда будь-якого рівня має шанс виграти головний трофей. Це змагання, що об'єднує весь французький футбол – від знаменитих грандів Ліги 1 до невеликих сільських клубів.

Історія

Заснування турніру відбулося у 1917 році, під час Першої світової війни, що робить Кубок Франції одним із найстаріших кубкових змагань у світовому футболі. Спочатку турнір мав назву Кубок Шарля Сімона (1917-1919) на честь видатного діяча французького футболу, який загинув під час війни. Змагання було створене з метою об'єднання футбольних клубів усіх рівнів та сприяння національній єдності у складний для країни період.

Протягом своєї більш ніж столітньої історії Кубок Франції зазнав кількох змін у форматі. До середини 1970-х років у випадку нічиєї проводилися повторні матчі, але згодом це правило було скасовано на користь додаткового часу та серії пенальті. Незмінним залишився принцип рівних можливостей для клубів різних дивізіонів.

Важливою віхою в історії турніру стала традиція, започаткована в 1927 році, коли Президент Французької Республіки особисто відвідує фінальний матч і вручає трофей переможцю, що підкреслює високий статус змагання в культурному та спортивному житті країни.

Формат змагань

Кубок Франції проводиться за олімпійською системою (на виліт), де кожен матч є вирішальним. У разі нічиєї в основний час призначається додатковий час (2 тайми по 15 хвилин), а якщо переможця не виявлено – серія пенальті.

У турнірі беруть участь усі професійні та аматорські клуби Франції, включаючи команди з заморських департаментів і територій, таких як Гваделупа, Мартиніка, Французька Гвіана та Реюньйон. Загальна кількість учасників Кубка Франції може перевищувати 7000 команд, що робить його одним із найбільших футбольних змагань у світі.

Клуби входять у турнір на різних стадіях залежно від їхнього дивізіону:

• Команди Ліги 1 (вищий дивізіон) вступають у боротьбу на стадії 1/32 фіналу
• Клуби нижчих дивізіонів починають змагання з попередніх раундів
• Аматорські команди проходять регіональні кваліфікаційні етапи

Особливістю Кубка Франції є правило домашньої переваги для команд нижчих дивізіонів – якщо різниця між суперниками становить два або більше дивізіонів, команда нижчого рангу отримує право проводити матч на своєму полі.

Фінальний матч традиційно проводиться на національному стадіоні Франції – "Стад де Франс", що розташований у північному передмісті Парижа, Сен-Дені.

Відомі команди

За більш ніж столітню історію Кубка Франції сформувалася група клубів, які домінували в цьому змаганні. Найтитулованішою командою турніру є "Парі Сен-Жермен" (ПСЖ), який станом на 2025 рік завоював 16 титулів, включаючи останній у сезоні 2024-2025, коли парижани перемогли "Реймс" з рахунком 3:0.

Друге місце за кількістю трофеїв посідає "Олімпік Марсель" з 10 перемогами в турнірі. Марсельський клуб має багату історію участі у фіналах Кубка Франції та вважається одним із його символів.

Серед інших успішних клубів виділяються "Сент-Етьєн" та "Лілль", які мають по 6 перемог у турнірі. "Сент-Етьєн" домінував у 1960-1970-х роках, а "Лілль" продемонстрував свою силу в різні періоди історії змагання.

Історично склалося кілька принципових протистоянь у рамках Кубка Франції, найвідомішим з яких є протистояння між ПСЖ та "Олімпік Марселем", що відображає загальне суперництво між Парижем і Марселем як найбільшими містами Франції.

Статистика та рекорди

Кубок Франції багатий на різноманітні рекорди та визначні досягнення. Найбільшу кількість перемог у турнірі здобув "Парі Сен-Жермен" – 16 титулів, що підкреслює домінування паризького клубу в сучасну епоху французького футболу. Особливо вражаючим є те, що більшість цих перемог була здобута протягом останніх двох десятиліть.

"Олімпік Марсель" з 10 титулами утримує друге місце, а "Сент-Етьєн" та "Лілль" ділять третє місце з 6 трофеями кожен.

Серед гравців, які залишили значний слід в історії турніру, особливо виділяється Домінік Рошто, який виграв Кубок Франції з чотирма різними клубами – "Парі Сен-Жермен", "Монако", "Нантом" та "Парі ФК".

Одним із найвідоміших рекордів турніру є досягнення трьох аматорських клубів, які змогли дійти до фіналу після введення професіоналізму у французькому футболі в 1932 році. Це "Кале РУФК" (2000), "Кевії" (2012) та "Ле Ербьє" (2018), хоча жодному з них не вдалося виграти трофей.

Варто відзначити також клуби не з вищого дивізіону, які зуміли виграти Кубок Франції, серед яких "Гавр" (1959) та "Генгам" (2009), що підтверджує демократичність та непередбачуваність турніру.

Сучасний стан

У сучасну епоху Кубок Франції зберігає свою привабливість і залишається одним із найпрестижніших національних кубкових змагань у Європі. Поточний формат передбачає участь тисяч команд, які змагаються за право піднятися на вершину французького футболу.

Останнім переможцем турніру став "Парі Сен-Жермен", який у фіналі сезону 2024-2025 переміг "Реймс" з рахунком 3:0, продовживши свою серію успіхів у цьому змаганні.

Кубок Франції має значний вплив на розвиток футболу в країні, оскільки надає можливість клубам нижчих дивізіонів та аматорським командам змагатися з професійними грандами, що сприяє підвищенню рівня гри та мотивації для молодих футболістів.

Міжнародний статус турніру підкреслюється тим, що його переможець отримує право виступати в груповому етапі Ліги Європи УЄФА, а також у матчі за Суперкубок Франції (Trophée des Champions) проти чемпіона Ліги 1.

Незважаючи на зростаючу комерціалізацію футболу, Кубок Франції залишається вірним своїм традиціям і продовжує бути змаганням, де можливі сенсації та несподівані результати.

Цікаві факти

Кубок Франції славиться своїми непередбачуваними результатами та історіями успіху андердогів. Одна з найвідоміших сенсацій сталася у 2000 році, коли аматорський клуб "Кале РУФК" з четвертого дивізіону дійшов до фіналу, де поступився "Нанту" лише в додатковий час з рахунком 1:2. Ця історія вважається однією з найромантичніших у світовому футболі.

Унікальною особливістю Кубка Франції є географічна різноманітність учасників. Змагання охоплює не лише континентальну Францію, але й заморські території, такі як Реюньйон, Мартиніка, Гваделупа та Французька Гвіана. Команди з цих віддалених регіонів можуть пройти до основної сітки турніру, що іноді призводить до екзотичних далеких виїздів для континентальних клубів.

Цікавим аспектом турніру є традиція відвідування фіналу Президентом Франції. З 1927 року глава держави особисто вручає трофей капітану команди-переможниці, що підкреслює національне значення цього змагання.

З Кубком Франції пов'язана історія клубу "Генгам", який у 2009 році, виступаючи в другому дивізіоні, зумів виграти трофей, перемігши у фіналі "Ренн". Це досягнення зробило "Генгам" символом того, що в цьому турнірі можливо все.

Демократичність Кубка Франції підтверджується тим, що навіть найменші клуби мають шанс зустрітися з грандами французького футболу. Для багатьох аматорських команд такі матчі стають не лише спортивною подією, але й значним фінансовим поштовхом завдяки збільшенню відвідуваності, телетрансляціям та додатковим спонсорським можливостям.

Незвичайним фактом є те, що деякі матчі Кубка Франції проводяться у віддалених куточках Французької Республіки, включаючи острови в Тихому океані та Індійському океані, що робить це змагання географічно найрозгалуженішим футбольним турніром у світі.