[{"team":{"id":49964,"name":"ACF Fiorentina","short_name":"Фіорентина","tla_name":"FIO","type":"club","gender":"male","status":"active","official_name":"АКФ Фіорентина","founded":1926,"colors":"Purple,White","nicknames":"Віола,Джільяті","createdAt":"2024-11-05T10:35:50.762Z","updatedAt":"2025-06-13T20:01:35.329Z","website":"https://www.acffiorentina.com/","address":"Viale Manfredo Fanti 4","address_city":"Флоренція","address_zip":"50137","locale":"uk","stb_id":"akf-fiorentina","tier":null,"description":null,"top_position":null,"history_and_foundation":"АКФ Фіорентіна була заснована 29 серпня 1926 року внаслідок злиття клубів CS Firenze та PG Libertas за ініціативою місцевого дворянина Луїджі Рідольфі. Спочатку команда грала в червоно-білій формі, але в 1928 році прийняла свою знакову пурпурову форму. У 1931 році клуб переїхав до нинішнього стадіону. Золота ера припала на 1955-1969 роки, коли команда здобула свої чемпіонські титули. У 2002 році клуб збанкрутував через борг приблизно в 50 мільйонів доларів і був перезаснований як 'Florentia Viola', почавши з Серії C2. Після повернення до Серії А в 2004 році, у 2019 році італо-американський мільярдер Рокко Коміссо придбав клуб за приблизно 160 мільйонів євро.","sporting_achievements":"Фіорентіна двічі ставала чемпіоном Серії А (1955-56, 1968-69), шість разів вигравала Кубок Італії (1939-40, 1960-61, 1965-66, 1974-75, 1995-96, 2000-01), одного разу Суперкубок Італії (1996) та Кубок володарів кубків УЄФА (1960-61). Клуб був фіналістом європейських турнірів 5 разів, включаючи Кубок європейських чемпіонів 1956-57 (перша італійська команда у фіналі), Кубок володарів кубків 1961-62, Кубок УЄФА 1989-90 та Конференц-лігу УЄФА 2022-23 і 2023-24. Фіорентіна є однією з 15 європейських команд, які досягли фіналів у всіх трьох основних континентальних турнірах, і першою командою, яка з'явилася у двох поспіль фіналах Конференц-ліги УЄФА.","club_identity":"Фіорентіна відома своєю характерною пурпуровою формою, яка дала їй прізвисько 'La Viola' або 'I Viola' (Фіалки). Також команду називають 'I Gigliati' (Лілії). Домашній стадіон клубу - Стадіо Артеміо Франкі з місткістю 43 147 глядачів. Протягом своєї історії Фіорентіна була домом для багатьох легендарних гравців, включаючи Роберто Баджо, Габріеля Батістуту, Джанкарло Антоньйоні, Даніеля Пассареллу, Курта Хамріна та Руя Косту. Клуб вивів з обігу футболку з номером 13 на честь капітана Давіде Асторі, який трагічно помер у 2018 році у віці 31 року.","current_status_and_future":"Наразі Фіорентіну очолює Раффаеле Паллладіно, а власником є Рокко Коміссо, який придбав клуб у 2019 році. Під його керівництвом команда досягла вражаючих результатів, вийшовши у фінали Конференц-ліги УЄФА два сезони поспіль (2022-23, 2023-24). Фіорентіна продовжує бути одним із найбільш самобутніх та історично значущих клубів Італії, представляючи культурну спадщину Флоренції, змагаючись на найвищих рівнях європейського футболу. Клуб прагне повернутися до своєї колишньої слави, завоювати нові трофеї та зміцнити свої позиції як в Італії, так і в Європі.","stb_internal_id":"0192fbe5-1c2e-7126-a683-c6b4c3301334","overrides":null,"has_social_media_links":true,"has_social_media_relations":true,"has_membership_relations":true,"has_matches":true,"has_article_relations":false,"history_and_foundation_html":"

АКФ Фіорентіна була заснована 29 серпня 1926 року внаслідок злиття клубів CS Firenze та PG Libertas за ініціативою місцевого дворянина Луїджі Рідольфі. Спочатку команда грала в червоно-білій формі, але в 1928 році прийняла свою знакову пурпурову форму. У 1931 році клуб переїхав до нинішнього стадіону. Золота ера припала на 1955-1969 роки, коли команда здобула свої чемпіонські титули. У 2002 році клуб збанкрутував через борг приблизно в 50 мільйонів доларів і був перезаснований як 'Florentia Viola', почавши з Серії C2. Після повернення до Серії А в 2004 році, у 2019 році італо-американський мільярдер Рокко Коміссо придбав клуб за приблизно 160 мільйонів євро.

\n","sporting_achievements_html":"

Фіорентіна двічі ставала чемпіоном Серії А (1955-56, 1968-69), шість разів вигравала Кубок Італії (1939-40, 1960-61, 1965-66, 1974-75, 1995-96, 2000-01), одного разу Суперкубок Італії (1996) та Кубок володарів кубків УЄФА (1960-61). Клуб був фіналістом європейських турнірів 5 разів, включаючи Кубок європейських чемпіонів 1956-57 (перша італійська команда у фіналі), Кубок володарів кубків 1961-62, Кубок УЄФА 1989-90 та Конференц-лігу УЄФА 2022-23 і 2023-24. Фіорентіна є однією з 15 європейських команд, які досягли фіналів у всіх трьох основних континентальних турнірах, і першою командою, яка з'явилася у двох поспіль фіналах Конференц-ліги УЄФА.

\n","club_identity_html":"

Фіорентіна відома своєю характерною пурпуровою формою, яка дала їй прізвисько 'La Viola' або 'I Viola' (Фіалки). Також команду називають 'I Gigliati' (Лілії). Домашній стадіон клубу - Стадіо Артеміо Франкі з місткістю 43 147 глядачів. Протягом своєї історії Фіорентіна була домом для багатьох легендарних гравців, включаючи Роберто Баджо, Габріеля Батістуту, Джанкарло Антоньйоні, Даніеля Пассареллу, Курта Хамріна та Руя Косту. Клуб вивів з обігу футболку з номером 13 на честь капітана Давіде Асторі, який трагічно помер у 2018 році у віці 31 року.

\n","current_status_and_future_html":"

Наразі Фіорентіну очолює Раффаеле Паллладіно, а власником є Рокко Коміссо, який придбав клуб у 2019 році. Під його керівництвом команда досягла вражаючих результатів, вийшовши у фінали Конференц-ліги УЄФА два сезони поспіль (2022-23, 2023-24). Фіорентіна продовжує бути одним із найбільш самобутніх та історично значущих клубів Італії, представляючи культурну спадщину Флоренції, змагаючись на найвищих рівнях європейського футболу. Клуб прагне повернутися до своєї колишньої слави, завоювати нові трофеї та зміцнити свої позиції як в Італії, так і в Європі.

\n","logo":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/789_6aa4cba8e8.png","mime":"image/png","caption":null,"formats":{"large_avif":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/large_avif_789_6aa4cba8e8.avif","mime":"image/avif"},"large_webp":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/large_webp_789_6aa4cba8e8.webp","mime":"image/webp"},"small_avif":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/small_avif_789_6aa4cba8e8.avif","mime":"image/avif"},"small_webp":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/small_webp_789_6aa4cba8e8.webp","mime":"image/webp"},"medium_avif":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/medium_avif_789_6aa4cba8e8.avif","mime":"image/avif"},"medium_webp":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/medium_webp_789_6aa4cba8e8.webp","mime":"image/webp"}}}},"start_date":"2025-02-03","end_date":null,"stats":{"goals":0,"assists":0}},{"team":{"id":50401,"name":"Аталанта до н.е.","short_name":"Аталанта","tla_name":"ATA","type":"club","gender":"male","status":"active","official_name":"Аталанта Бергамаска Кальчо","founded":1907,"colors":"Black,Blue","nicknames":"Оробічі,La Dea,Нерадзуррі","createdAt":"2024-11-05T10:36:54.103Z","updatedAt":"2025-06-13T20:05:16.560Z","website":"http://www.atalanta.it","address":"Корсо Європа 46","address_city":"Бергамо","address_zip":"24040","locale":"uk","stb_id":"atalanta-fc","tier":null,"description":null,"top_position":null,"history_and_foundation":"**\"Аталанта\"** (Atalanta Bergamasca Calcio) – італійський футбольний клуб із міста Бергамо, заснований у 1907 році групою студентів ліцею \"Паоло Сарпі\". Історія Аталанта бере початок із романтичної ідеї юних спортсменів, які обрали назву на честь персонажа грецької міфології – Аталанти, відомої своєю швидкістю та спритністю. \n\nЗначною подією у становленні клубу стало об'єднання у 1920 році з іншим місцевим клубом \"Бергамаска\", в результаті чого утворився \"Аталанта Бергамаска Калчо\". Саме тоді команда отримала свої нинішні кольори – синій та чорний, які символізують обидва клуби-засновники. Ці кольори стали основою для прізвиська команди – \"нерадзуррі\" (чорно-сині). \n\nПротягом XX століття Аталанта пережила багато злетів і падінь, регулярно переміщуючись між Серією А та Серією В. Найтемнішим періодом в історії клубу стала єдина за всю історію команди ганебна поразка – пониження до Серії С у сезоні 1981-82 років. Проте бергамаски одразу ж повернулися до Серії В, продемонструвавши характер та волю до перемоги. \n\nЗначним етапом у розвитку клубу став 2010 рік, коли президентом став місцевий підприємець Антоніо Перкассі. Його прихід ознаменував початок нової ери, яка вивела клуб на новий рівень. З 2011 року команда незмінно виступає в Серії А, демонструючи стабільність, якої раніше бракувало. \n\nПереломним моментом в історії Аталанта став 2016 рік, коли на тренерський місток прийшов Джан П'єро Гасперіні. Саме під його керівництвом скромний провінційний клуб перетворився на одного з лідерів італійського футболу та грізного суперника для європейських грандів. Філософія гри, яку сповідує Гасперіні, поєднує агресивний пресинг, швидкі атаки та гнучку тактичну систему, що дозволяє команді демонструвати видовищний і результативний футбол. \n\nУ 2017 році Аталанта стала одним із небагатьох італійських клубів, які володіють власним стадіоном, викупивши арену в муніципалітету Бергамо. Це рішення відкрило нові можливості для розвитку інфраструктури та збільшення доходів. \n\nУ 2022 році відбулася часткова зміна власника: американський інвестор Стівен Пальюка придбав 55% акцій клубу, що принесло нові фінансові можливості, зберігаючи при цьому спадкоємність управління та філософію клубу.","sporting_achievements":"За свою більш ніж столітню історію **\"Аталанта\"** досягла значних успіхів, особливо вражаючих з огляду на статус \"провінційного\" клубу, що не представляє столицю регіону. Досягнення Аталанта на внутрішній арені включають перемогу в Кубку Італії в 1963 році, коли команда у фіналі обіграла \"Торіно\". Крім того, бергамаски ще п'ять разів доходили до фіналу цього престижного турніру (1987, 1996, 2019, 2021 та 2024 роки), демонструючи стабільно високі результати в кубкових змаганнях. \n\nКоманда має вражаючий результат у другому дивізіоні італійського футболу – Серії В, де \"Аталанта\" виграла чемпіонат п'ять разів, що є рекордним показником, який клуб ділить з іншими історичними командами Італії. \n\nНайвизначніші досягнення клубу пов'язані з періодом під керівництвом Джан П'єро Гасперіні, який розпочався у 2016 році. У сезоні 2018-19 команда вперше в своїй історії фінішувала на третьому місці в Серії А, а потім повторила цей результат ще двічі поспіль (2019-20, 2020-21), що є найкращим показником за всю історію клубу. \n\nОсобливо вражаючими є результати \"Аталанти\" в європейських турнірах. У 1988 році команда дійшла до півфіналу Кубка володарів кубків, що стало сенсацією, адже на той час бергамаски виступали в Серії В. У сезоні 2019-20 \"Аталанта\" дебютувала в Лізі чемпіонів і одразу ж дійшла до чвертьфіналу турніру, здивувавши футбольну Європу своєю яскравою та результативною грою. \n\nАпогеєм європейських досягнень стала перемога в Лізі Європи у сезоні 2023-24, коли підопічні Гасперіні у фіналі розгромили непереможний до того моменту \"Баєр\" (Леверкузен) з рахунком 3:0. Цей трофей став першим великим європейським трофеєм в історії клубу і підкреслив неймовірну еволюцію команди за останнє десятиліття. \n\nВажливим досягненням \"Аталанти\" є також вихід до Ліги чемпіонів УЄФА в 2019 році – вперше в історії клубу. З того часу команда регулярно бере участь у європейських турнірах, що свідчить про стабільність результатів на найвищому рівні. \n\nУспіхи \"Аталанти\" особливо вражають з огляду на обмежені фінансові можливості порівняно з грандами італійського та європейського футболу. Клуб з Бергамо став символом того, як правильний менеджмент, продумана трансферна політика та інноваційний підхід до гри можуть компенсувати нестачу гігантських бюджетів.","club_identity":"**\"Аталанта\"** має багату клубну ідентичність, побудовану на історичних традиціях та сильному зв'язку з місцевою громадою Бергамо. Офіційні кольори клубу – чорний та синій, які команда отримала після злиття з \"Бергамаскою\" у 1920 році. Ці кольори принесли клубу прізвисько \"нерадзуррі\" (чорно-сині), яке \"Аталанта\" ділить з міланським \"Інтером\". Ще одне поширене прізвисько – \"La Dea\" (\"Богиня\"), яке відсилає до міфологічної Аталанти. \n\nСтадіон Аталанта, відомий нині як \"Гевісс Стедіум\", раніше називався \"Стадіо Атлеті Адзуррі д'Італія\". Арена вміщує близько 21 747 глядачів і розташована в самому серці Бергамо. У 2017 році клуб придбав стадіон у власність, що зробило \"Аталанту\" одним із небагатьох італійських клубів, які володіють своїми аренами. З того часу стадіон переживає масштабну реконструкцію, яка має на меті створити сучасну футбольну арену, що відповідає європейським стандартам, зберігаючи при цьому свою історичну сутність. \n\nОсобливе місце в ідентичності клубу займає молодіжна академія \"Аталанти\", яка вважається однією з найкращих в Італії та Європі. У 2014 році вона була визнана восьмою найкращою у світі за кількістю вихованців, які виступають у топ-лігах Європи. Стратегія клубу традиційно базується на вихованні власних талантів, а не на дорогих трансферах, що дозволяє команді залишатися конкурентоспроможною, незважаючи на обмежений бюджет. \n\nСеред відомих гравців Аталанта, які розпочинали свою кар'єру в академії клубу або зробили значний внесок у його історію, можна відзначити таких футболістів, як Роберто Донадоні, Гаетано Скіреа, Гленн Стромберг, Філіппо Індзагі, Джанпаоло Белліні, Джакомо Бонавентура та Алессандро Бастоні. \n\nУ футбольному світі \"Аталанта\" відома як \"Regina delle provinciali\" (\"королева провінційних клубів\"), що відображає її статус як найуспішнішого італійського клубу, який не базується в столиці регіону. Це прізвисько підкреслює унікальне місце клубу в італійському футболі, де він зумів конкурувати з грандами, маючи значно скромніші ресурси. \n\nВажливою частиною клубної ідентичності є також відданість вболівальників. Фанати \"Аталанти\" відомі своєю пристрастю та відданістю, створюючи неповторну атмосферу на \"Гевісс Стедіум\". Особливо сильна підтримка відчувається на \"Курва Норд\" – північній трибуні стадіону, де розташовуються найактивніші фанати. \n\nФілософія гри, яку сповідує команда під керівництвом Гасперіні, також стала важливою частиною ідентичності клубу. Агресивний пресинг, високий темп, атакувальний футбол та тактична гнучкість – ці елементи роблять гру \"Аталанти\" впізнаваною та привабливою для нейтральних глядачів.","current_status_and_future":"На сучасному етапі **\"Аталанта\"** перебуває на піку свого історичного розвитку. Під керівництвом Джан П'єро Гасперіні команда перетворилася з середняка Серії А на постійного учасника єврокубків та претендента на високі місця в чемпіонаті Італії. Тренерський стиль Гасперіні, який базується на високому пресингу, гнучкій тактичній системі 3-4-3 або 3-4-1-2 та розвитку універсальних гравців, дозволяє команді демонструвати видовищний і результативний футбол. \n\nЗ 2016 року, коли Гасперіні очолив команду, \"Аталанта\" тричі фінішувала третьою в Серії А, дійшла до чвертьфіналу Ліги чемпіонів та виграла Лігу Європи. Ці досягнення особливо вражають, враховуючи, що бюджет клубу значно поступається грандам італійського та європейського футболу. \n\nПоточний склад команди представляє собою збалансоване поєднання досвідчених гравців та молодих талантів. Цікаві факти Аталанта свідчать, що клуб має репутацію команди, яка може розкрити потенціал гравців, які не досягли успіху в інших клубах. Прикладами таких футболістів є Дуван Сапата, Руслан Маліновський, Робін Госенс та інші. \n\nУ 2022 році відбулася значна зміна у структурі власності клубу: американський інвестор Стівен Пальюка придбав 55% акцій, утворивши партнерство з родиною Перкассі, яка продовжує відігравати важливу роль у керівництві клубом. Ця угода забезпечила додаткові фінансові можливості для розвитку, зберігаючи при цьому філософію та ідентичність клубу. \n\nОдним із ключових проєктів для майбутнього \"Аталанти\" є реконструкція \"Гевісс Стедіум\", яка має перетворити арену на сучасний футбольний стадіон європейського рівня. Цей проєкт відображає амбіції клубу щодо подальшого зростання та закріплення серед еліти європейського футболу. \n\nСтратегія розвитку клубу продовжує базуватися на сильній молодіжній академії, розумній трансферній політиці та інноваційних тренувальних методиках. \"Аталанта\" славиться вмінням знаходити недооцінених гравців та розвивати їх, часто продаючи з прибутком і використовуючи ці кошти для зміцнення складу. \n\nПерспективи \"Аталанти\" на майбутнє виглядають оптимістично. Перемога в Лізі Європи 2024 року стала історичною віхою, яка підтвердила статус клубу як одного з найцікавіших проєктів у європейському футболі. Бергамаски прагнуть закріпитися серед постійних учасників Ліги чемпіонів та регулярно конкурувати за трофеї на внутрішній та європейській аренах. \n\nШлях \"Аталанти\" від провінційної команди до переможця європейського турніру є одним із найвражаючих прикладів успіху у сучасному футболі. Клуб став взірцем того, як правильний менеджмент, інноваційний підхід до гри та розумна фінансова політика можуть компенсувати обмеженість ресурсів і дозволити конкурувати з найбагатшими клубами світу.","stb_internal_id":"0192fbe6-1335-7c41-a5eb-721510ce1792","overrides":null,"has_social_media_links":true,"has_social_media_relations":true,"has_membership_relations":true,"has_matches":true,"has_article_relations":false,"history_and_foundation_html":"

\"Аталанта\" (Atalanta Bergamasca Calcio) – італійський футбольний клуб із міста Бергамо, заснований у 1907 році групою студентів ліцею \"Паоло Сарпі\". Історія Аталанта бере початок із романтичної ідеї юних спортсменів, які обрали назву на честь персонажа грецької міфології – Аталанти, відомої своєю швидкістю та спритністю.

Значною подією у становленні клубу стало об'єднання у 1920 році з іншим місцевим клубом \"Бергамаска\", в результаті чого утворився \"Аталанта Бергамаска Калчо\". Саме тоді команда отримала свої нинішні кольори – синій та чорний, які символізують обидва клуби-засновники. Ці кольори стали основою для прізвиська команди – \"нерадзуррі\" (чорно-сині).

Протягом XX століття Аталанта пережила багато злетів і падінь, регулярно переміщуючись між Серією А та Серією В. Найтемнішим періодом в історії клубу стала єдина за всю історію команди ганебна поразка – пониження до Серії С у сезоні 1981-82 років. Проте бергамаски одразу ж повернулися до Серії В, продемонструвавши характер та волю до перемоги.

Значним етапом у розвитку клубу став 2010 рік, коли президентом став місцевий підприємець Антоніо Перкассі. Його прихід ознаменував початок нової ери, яка вивела клуб на новий рівень. З 2011 року команда незмінно виступає в Серії А, демонструючи стабільність, якої раніше бракувало.

Переломним моментом в історії Аталанта став 2016 рік, коли на тренерський місток прийшов Джан П'єро Гасперіні. Саме під його керівництвом скромний провінційний клуб перетворився на одного з лідерів італійського футболу та грізного суперника для європейських грандів. Філософія гри, яку сповідує Гасперіні, поєднує агресивний пресинг, швидкі атаки та гнучку тактичну систему, що дозволяє команді демонструвати видовищний і результативний футбол.

У 2017 році Аталанта стала одним із небагатьох італійських клубів, які володіють власним стадіоном, викупивши арену в муніципалітету Бергамо. Це рішення відкрило нові можливості для розвитку інфраструктури та збільшення доходів.

У 2022 році відбулася часткова зміна власника: американський інвестор Стівен Пальюка придбав 55% акцій клубу, що принесло нові фінансові можливості, зберігаючи при цьому спадкоємність управління та філософію клубу.

\n","sporting_achievements_html":"

За свою більш ніж столітню історію \"Аталанта\" досягла значних успіхів, особливо вражаючих з огляду на статус \"провінційного\" клубу, що не представляє столицю регіону. Досягнення Аталанта на внутрішній арені включають перемогу в Кубку Італії в 1963 році, коли команда у фіналі обіграла \"Торіно\". Крім того, бергамаски ще п'ять разів доходили до фіналу цього престижного турніру (1987, 1996, 2019, 2021 та 2024 роки), демонструючи стабільно високі результати в кубкових змаганнях.

Команда має вражаючий результат у другому дивізіоні італійського футболу – Серії В, де \"Аталанта\" виграла чемпіонат п'ять разів, що є рекордним показником, який клуб ділить з іншими історичними командами Італії.

Найвизначніші досягнення клубу пов'язані з періодом під керівництвом Джан П'єро Гасперіні, який розпочався у 2016 році. У сезоні 2018-19 команда вперше в своїй історії фінішувала на третьому місці в Серії А, а потім повторила цей результат ще двічі поспіль (2019-20, 2020-21), що є найкращим показником за всю історію клубу.

Особливо вражаючими є результати \"Аталанти\" в європейських турнірах. У 1988 році команда дійшла до півфіналу Кубка володарів кубків, що стало сенсацією, адже на той час бергамаски виступали в Серії В. У сезоні 2019-20 \"Аталанта\" дебютувала в Лізі чемпіонів і одразу ж дійшла до чвертьфіналу турніру, здивувавши футбольну Європу своєю яскравою та результативною грою.

Апогеєм європейських досягнень стала перемога в Лізі Європи у сезоні 2023-24, коли підопічні Гасперіні у фіналі розгромили непереможний до того моменту \"Баєр\" (Леверкузен) з рахунком 3:0. Цей трофей став першим великим європейським трофеєм в історії клубу і підкреслив неймовірну еволюцію команди за останнє десятиліття.

Важливим досягненням \"Аталанти\" є також вихід до Ліги чемпіонів УЄФА в 2019 році – вперше в історії клубу. З того часу команда регулярно бере участь у європейських турнірах, що свідчить про стабільність результатів на найвищому рівні.

Успіхи \"Аталанти\" особливо вражають з огляду на обмежені фінансові можливості порівняно з грандами італійського та європейського футболу. Клуб з Бергамо став символом того, як правильний менеджмент, продумана трансферна політика та інноваційний підхід до гри можуть компенсувати нестачу гігантських бюджетів.

\n","club_identity_html":"

\"Аталанта\" має багату клубну ідентичність, побудовану на історичних традиціях та сильному зв'язку з місцевою громадою Бергамо. Офіційні кольори клубу – чорний та синій, які команда отримала після злиття з \"Бергамаскою\" у 1920 році. Ці кольори принесли клубу прізвисько \"нерадзуррі\" (чорно-сині), яке \"Аталанта\" ділить з міланським \"Інтером\". Ще одне поширене прізвисько – \"La Dea\" (\"Богиня\"), яке відсилає до міфологічної Аталанти.

Стадіон Аталанта, відомий нині як \"Гевісс Стедіум\", раніше називався \"Стадіо Атлеті Адзуррі д'Італія\". Арена вміщує близько 21 747 глядачів і розташована в самому серці Бергамо. У 2017 році клуб придбав стадіон у власність, що зробило \"Аталанту\" одним із небагатьох італійських клубів, які володіють своїми аренами. З того часу стадіон переживає масштабну реконструкцію, яка має на меті створити сучасну футбольну арену, що відповідає європейським стандартам, зберігаючи при цьому свою історичну сутність.

Особливе місце в ідентичності клубу займає молодіжна академія \"Аталанти\", яка вважається однією з найкращих в Італії та Європі. У 2014 році вона була визнана восьмою найкращою у світі за кількістю вихованців, які виступають у топ-лігах Європи. Стратегія клубу традиційно базується на вихованні власних талантів, а не на дорогих трансферах, що дозволяє команді залишатися конкурентоспроможною, незважаючи на обмежений бюджет.

Серед відомих гравців Аталанта, які розпочинали свою кар'єру в академії клубу або зробили значний внесок у його історію, можна відзначити таких футболістів, як Роберто Донадоні, Гаетано Скіреа, Гленн Стромберг, Філіппо Індзагі, Джанпаоло Белліні, Джакомо Бонавентура та Алессандро Бастоні.

У футбольному світі \"Аталанта\" відома як \"Regina delle provinciali\" (\"королева провінційних клубів\"), що відображає її статус як найуспішнішого італійського клубу, який не базується в столиці регіону. Це прізвисько підкреслює унікальне місце клубу в італійському футболі, де він зумів конкурувати з грандами, маючи значно скромніші ресурси.

Важливою частиною клубної ідентичності є також відданість вболівальників. Фанати \"Аталанти\" відомі своєю пристрастю та відданістю, створюючи неповторну атмосферу на \"Гевісс Стедіум\". Особливо сильна підтримка відчувається на \"Курва Норд\" – північній трибуні стадіону, де розташовуються найактивніші фанати.

Філософія гри, яку сповідує команда під керівництвом Гасперіні, також стала важливою частиною ідентичності клубу. Агресивний пресинг, високий темп, атакувальний футбол та тактична гнучкість – ці елементи роблять гру \"Аталанти\" впізнаваною та привабливою для нейтральних глядачів.

\n","current_status_and_future_html":"

На сучасному етапі \"Аталанта\" перебуває на піку свого історичного розвитку. Під керівництвом Джан П'єро Гасперіні команда перетворилася з середняка Серії А на постійного учасника єврокубків та претендента на високі місця в чемпіонаті Італії. Тренерський стиль Гасперіні, який базується на високому пресингу, гнучкій тактичній системі 3-4-3 або 3-4-1-2 та розвитку універсальних гравців, дозволяє команді демонструвати видовищний і результативний футбол.

З 2016 року, коли Гасперіні очолив команду, \"Аталанта\" тричі фінішувала третьою в Серії А, дійшла до чвертьфіналу Ліги чемпіонів та виграла Лігу Європи. Ці досягнення особливо вражають, враховуючи, що бюджет клубу значно поступається грандам італійського та європейського футболу.

Поточний склад команди представляє собою збалансоване поєднання досвідчених гравців та молодих талантів. Цікаві факти Аталанта свідчать, що клуб має репутацію команди, яка може розкрити потенціал гравців, які не досягли успіху в інших клубах. Прикладами таких футболістів є Дуван Сапата, Руслан Маліновський, Робін Госенс та інші.

У 2022 році відбулася значна зміна у структурі власності клубу: американський інвестор Стівен Пальюка придбав 55% акцій, утворивши партнерство з родиною Перкассі, яка продовжує відігравати важливу роль у керівництві клубом. Ця угода забезпечила додаткові фінансові можливості для розвитку, зберігаючи при цьому філософію та ідентичність клубу.

Одним із ключових проєктів для майбутнього \"Аталанти\" є реконструкція \"Гевісс Стедіум\", яка має перетворити арену на сучасний футбольний стадіон європейського рівня. Цей проєкт відображає амбіції клубу щодо подальшого зростання та закріплення серед еліти європейського футболу.

Стратегія розвитку клубу продовжує базуватися на сильній молодіжній академії, розумній трансферній політиці та інноваційних тренувальних методиках. \"Аталанта\" славиться вмінням знаходити недооцінених гравців та розвивати їх, часто продаючи з прибутком і використовуючи ці кошти для зміцнення складу.

Перспективи \"Аталанти\" на майбутнє виглядають оптимістично. Перемога в Лізі Європи 2024 року стала історичною віхою, яка підтвердила статус клубу як одного з найцікавіших проєктів у європейському футболі. Бергамаски прагнуть закріпитися серед постійних учасників Ліги чемпіонів та регулярно конкурувати за трофеї на внутрішній та європейській аренах.

Шлях \"Аталанти\" від провінційної команди до переможця європейського турніру є одним із найвражаючих прикладів успіху у сучасному футболі. Клуб став взірцем того, як правильний менеджмент, інноваційний підхід до гри та розумна фінансова політика можуть компенсувати обмеженість ресурсів і дозволити конкурувати з найбагатшими клубами світу.

\n","logo":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/796_8d4d721a3c.png","mime":"image/png","caption":null,"formats":{"large_avif":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/large_avif_796_8d4d721a3c.avif","mime":"image/avif"},"large_webp":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/large_webp_796_8d4d721a3c.webp","mime":"image/webp"},"small_avif":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/small_avif_796_8d4d721a3c.avif","mime":"image/avif"},"small_webp":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/small_webp_796_8d4d721a3c.webp","mime":"image/webp"},"medium_avif":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/medium_avif_796_8d4d721a3c.avif","mime":"image/avif"},"medium_webp":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/medium_webp_796_8d4d721a3c.webp","mime":"image/webp"}}}},"start_date":"2024-07-05","end_date":"2025-02-02","stats":{"goals":3,"assists":3}},{"team":{"id":50843,"name":"Італія","short_name":"Італія","tla_name":"ITA","type":"national","gender":"male","status":"active","official_name":"Італійська федерація Giuoco Calcio","founded":1898,"colors":"Blue,White","nicknames":"Gli Azzurri","createdAt":"2024-11-05T16:08:59.137Z","updatedAt":"2025-06-10T07:30:29.132Z","website":"http://www.figc.it","address":"Via Gregorio Allegri, 14 / CP 2450","address_city":"Рома","address_zip":"00198","locale":"uk","stb_id":"italiya","tier":null,"description":null,"top_position":null,"history_and_foundation":null,"sporting_achievements":null,"club_identity":null,"current_status_and_future":null,"stb_internal_id":"0192fd16-1dec-7b91-9cf1-975fa2c12dff","overrides":null,"has_social_media_links":true,"has_social_media_relations":true,"has_membership_relations":true,"has_matches":true,"has_article_relations":false,"history_and_foundation_html":null,"sporting_achievements_html":null,"club_identity_html":null,"current_status_and_future_html":null,"logo":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/678_d0baf3c76f.png","mime":"image/png","caption":null,"formats":{"large_avif":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/large_avif_678_d0baf3c76f.avif","mime":"image/avif"},"large_webp":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/large_webp_678_d0baf3c76f.webp","mime":"image/webp"},"small_avif":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/small_avif_678_d0baf3c76f.avif","mime":"image/avif"},"small_webp":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/small_webp_678_d0baf3c76f.webp","mime":"image/webp"},"medium_avif":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/medium_avif_678_d0baf3c76f.avif","mime":"image/avif"},"medium_webp":{"url":"https://media.top2u.io/877/879/medium_webp_678_d0baf3c76f.webp","mime":"image/webp"}}}},"start_date":"2019-03-10","end_date":null,"stats":{"goals":0,"assists":0}}]

Трансфер	Гол	Гольові передачі
Фіорентина лютий 2025 - Зараз	0	0
Аталанта липень 2024 - лютий 2025	3	3
Італія березень 2019 - Зараз	0	0

Ніколо Заніоло: Кар'єра