Чилійський тенісист Ніколас Харрі пройшов через справжні випробування після найяскравішого моменту своєї кар'єри. У травні 2024 року 29-річний спортсмен досяг фіналу престижного турніру Мастерс 1000 у Римі, де поступився лише Александру Звереву з рахунком 6-4, 7-5.

Цей успіх дозволив Харрі піднятися на 16-ту сходинку рейтингу ATP – найвище досягнення в його професійній кар'єрі. Однак радість від спортивного тріумфу швидко затьмарилася серйозними проблемами зі здоров'ям.

Як зізнався сам спортсмен у інтерв'ю чилійському виданню «El Mercurio», він став жертвою нейриту вестибулярного нерва – запалення у внутрішньому вусі, що викликає порушення рівноваги та раптові запаморочення. За словами тенісиста, ця хвороба була спричинена надмірним стресом.

«Я перебував у стані невизначеності, оскільки жоден лікар не міг сказати, скільки часу знадобиться на відновлення. Це було надзвичайно важко, найгірший період у моєму житті», – поділився Харрі, який у другій половині року не зміг виграти більше одного матчу поспіль.

Психологічні наслідки хвороби виявилися не менш руйнівними. «Я впав у депресію після повернення до Чилі, бо думав, що ніколи не відновлю бажаний рівень гри. Не хотів підніматися з ліжка і змушений був звернутися до психіатра – це були темні часи», – відверто розповів спортсмен.

Проте складні випробування принесли й важливі життєві уроки. «Я навчився більше цінувати теніс. Розумів, що можу довгий час майже не вигравати матчів, тому намагався отримувати задоволення на корті. Цей урок залишається зі мною й донині», – зазначив Харрі.

Хоча тенісист ще не повністю одужав від нейриту, епізоди загострення стали менш частими, і він поступово повертається до колишньої форми. Незважаючи на поразку в першому колі Мастерса в Цинциннаті від Педро Мартінеса (1-6, 6-4, 6-3), Харрі продемонстрував значний прогрес на Вімблдоні, де дійшов до 1/8 фіналу. Він виграв шість матчів поспіль, включаючи кваліфікацію, перш ніж поступився британцеві Кемерону Норрі в напруженій п'ятигодинній битві з рахунком 6-3, 7-6, 6-7, 6-7, 6-3.